Робочий час працівників є однією з ключових складових успішного функціонування будь-якої компанії. Для багатьох організацій важливо знати, як ефективно використовується час працівників і як він впливає на продуктивність бізнесу. Для досягнення цих цілей і відстеження робочого часу працівників компанії можуть використовувати законний моніторинг робочого часу.
Законний моніторинг робочого часу: Що це і як він працює?
Законний моніторинг робочого часу включає в себе збір, аналіз та збереження інформації про робочий час працівників. Цей процес може включати в себе реєстрацію часу приходу та виходу працівників, паузи для відпочинку і обідні перерви, а також визначення часу, витраченого на конкретні завдання чи проєкти.
Зазвичай для збору інформації використовуються різні інструменти, такі як облікові системи, біометричні пристрої, картки доступу тощо. Однак важливо, щоб моніторинг був проведений відповідно до законодавства та з урахуванням прав та інтересів працівників.
03.10.23 – ICO публікує вказівки щодо забезпечення законного моніторингу на робочому місці. Дослідження, проведене на замовлення ICO, показує, що 70% населення вважали б нав'язливим спостереження з боку роботодавця. Будь-який моніторинг має повністю відповідати закону про захист даних. ICO опублікував інструкції для роботодавців щодо законного, прозорого та справедливого моніторингу працівників. ICO закликає організації розглянути як свої юридичні зобов’язання, так і права своїх працівників, перш ніж здійснювати будь-який моніторинг на робочому місці. Із зростанням віддаленої роботи та розвитком доступних технологій багато роботодавців прагнуть проводити перевірки працівників. Тож ICO опублікував вказівки, які допоможуть роботодавцям повністю дотримуватися закону про захист даних, якщо вони бажають вести моніторинг роботи своїх працівників.
Отже, якщо компанія прагне контролювати роботу працівників, перед тим вона повинна вжити наступні заходи:
- Ознайомити працівників з характером, масштабами та причинами моніторингу.
- Мати чітко визначену мету та використовуючи найменш нав’язливі засоби для її досягнення.
- Мати в наявності законні підстави для обробки даних працівників, наприклад згоди або юридичне зобов’язання.
- Розповідати працівникам про будь-який моніторинг у зрозумілий спосіб.
- Зберігати лише важливу для роботи інформацію.
- Проводити оцінку впливу на захист даних для будь-якого моніторингу, який може призвести до ризику порушення прав працівників.
- Надавати працівникам інформацію, зібрану під час моніторингу тощо.
Висновок
Моніторинг робочого часу може бути корисним інструментом для бізнесу, але він повинен відбуватися в межах закону і з дотриманням прав та інтересів працівників. Важливо розвивати політику, яка сприяє справедливому та прозорому моніторингу робочого часу та враховує приватність працівників.
