Норма тривалості робочого часу працівників: повний огляд законодавства та практичні рекомендації

Робочий час є фундаментальним елементом трудових відносин, що визначає період, протягом якого працівник зобов'язаний виконувати свої трудові функції. Правильне розуміння та дотримання норм тривалості робочого часу забезпечує баланс між інтересами роботодавців та захистом прав працівників. У цій статті розглянемо всі аспекти регулювання робочого часу в Україні з урахуванням актуального законодавства.

Законодавча база регулювання робочого часу

Правове регулювання робочого часу в Україні здійснюється на основі таких нормативно-правових актів:

• Конституція України (стаття 43)
• Кодекс законів про працю України (КЗпП України)
• Конвенція МОП від 22 червня 1935 року № 47 “Про скорочення тривалості робочого часу до сорока годин на тиждень”
• Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”
• Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 163 «Про затвердження Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня»

Важливо розуміти, що трудове законодавство встановлює певні межі тривалості робочого часу, які роботодавець має дотримуватись. Колективні договори можуть покращувати умови праці, але не погіршувати ті, що встановлені законом.

Види тривалості робочого часу

Українське законодавство визначає три основні види тривалості робочого часу:

• Нормальна тривалість
• Скорочена тривалість
• Неповний робочий час

Детальніше розглянемо кожен із цих видів.

Нормальна тривалість робочого часу

Відповідно до статті 50 КЗпП України, нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Це базова норма, яка поширюється на більшість працівників.

Організація робочого тижня може бути:

• П'ятиденною (з двома вихідними днями)
• Шестиденною (з одним вихідним днем)

При п'ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності. Типовий робочий день у такому випадку становить 8 годин.

При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при нормі 40 годин на тиждень. Важливо зазначити, що шестиденний робочий тиждень зазвичай встановлюється на тих підприємствах, де за характером виробництва недоцільно запроваджувати п'ятиденний робочий тиждень.

Облік робочого часу є важливим аспектом організації праці. Сучасні підприємства для автоматизації цього процесу використовують спеціальні інструменти, такі як Yaware.TimeTracker, що забезпечує точний облік відпрацьованого часу та формує необхідну звітність.

Скорочена тривалість робочого часу

Скорочена тривалість робочого часу встановлюється законодавством для певних категорій працівників. Відповідно до статті 51 КЗпП України, скорочений робочий час встановлюється для:

• Працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень
• Осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень
• Працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці – не більше 36 годин на тиждень
• Окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших), для яких законодавством встановлена скорочена тривалість робочого часу

Важливо зазначити, що встановлення скороченого робочого часу не впливає на розмір заробітної плати. Працівник отримує повну тарифну ставку або повний оклад, незважаючи на скорочення робочого часу.

Також передбачено скорочення тривалості роботи на одну годину напередодні святкових і неробочих днів. При шестиденному робочому тижні тривалість роботи напередодні вихідних днів не може перевищувати 5 годин.

Неповний робочий час

Неповний робочий час відрізняється від скороченого тим, що встановлюється за угодою між працівником і роботодавцем. Він може встановлюватися як при прийнятті на роботу, так і згодом. Неповний робочий час може бути організований у формі:

• Неповного робочого дня (скорочується тривалість щоденної роботи)
• Неповного робочого тижня (зменшується кількість робочих днів за тиждень)
• Поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня

Законодавство зобов'язує роботодавця встановити неповний робочий час на прохання:

• Вагітної жінки
• Жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю
• Особи, яка здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку

Оплата праці при неповному робочому часі здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. При цьому робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою обмежень трудових прав працівників.

Для ефективного обліку робочого часу при різних режимах роботи компанії часто впроваджують автоматизовані системи, як-от Яваре тайм-трекер. Такі інструменти допомагають точно фіксувати відпрацьований час, забезпечують прозорість і спрощують формування необхідної звітності.

Особливості обліку робочого часу при різних режимах роботи

Гнучкий режим робочого часу

Згідно зі статтею 60 КЗпП України, за погодженням між працівником і роботодавцем може встановлюватися гнучкий режим робочого часу. Цей режим передбачає встановлення іншого режиму роботи, ніж визначений правилами внутрішнього трудового розпорядку, але з дотриманням установленої денної, тижневої чи іншої норми тривалості робочого часу.

Гнучкий режим робочого часу може передбачати:

• Фіксований час, протягом якого працівник обов'язково має бути на робочому місці
• Змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає час початку та закінчення роботи
• Час перерви для відпочинку і харчування

За погодженням між працівником і роботодавцем може встановлюватись також надомна робота, під час якої працівник виконує роботу за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт.

Дистанційна робота

Дистанційна робота, відповідно до статті 60-2 КЗпП України, – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

При дистанційній роботі працівник самостійно розподіляє робочий час і не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 КЗпП України.

Для ефективного управління робочим часом при дистанційній роботі роботодавці можуть використовувати спеціалізовані рішення, такі як Яваре тайм-трекер, які забезпечують контроль робочого часу віддалених працівників та дозволяють автоматизувати процес формування звітності.

Робота в нічний час та її особливості

Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку. Робота в нічний час має певні особливості:

• Тривалість роботи в нічний час скорочується на одну годину
• Це скорочення не застосовується для працівників, для яких вже встановлено скорочену тривалість робочого часу
• Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах

Законодавство забороняє залучення до роботи в нічний час:

• Вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років
• Осіб, молодших вісімнадцяти років
• Інших категорій працівників, передбачених законодавством

Робота осіб з інвалідністю у нічний час допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

Оплата роботи в нічний час здійснюється у підвищеному розмірі, встановленому генеральною, галузевою, регіональною угодами і колективним договором, але не менше 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Робочий час в умовах воєнного стану

З 24 лютого 2022 року в Україні введено режим воєнного стану. Відповідно до Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”, на період дії воєнного стану вводяться деякі особливості регулювання робочого часу:

• Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об'єктах критичної інфраструктури
• Для працівників, зайнятих на об'єктах критичної інфраструктури, яким встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень
• П'ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем
• Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем
• Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин
• У період дії воєнного стану не застосовуються норми про тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів та про святкові і неробочі дні

Ці зміни не застосовуються до праці неповнолітніх. Також у період дії воєнного стану дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок, які мають дитину до одного року) за їхньою згодою на важких роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці.

Оплата праці при понаднормовій роботі

При виконанні роботи понад встановлену тривалість робочого часу працівник має право на додаткову оплату. Відповідно до статті 106 КЗпП України, робота в надурочний час оплачується у подвійному розмірі годинної ставки.

У разі встановлення нормальної тривалості робочого часу понад норму в умовах воєнного стану, оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці.

Для правильного розрахунку оплати за надурочні години роботодавці можуть використовувати спеціалізовані системи обліку робочого часу, що забезпечують точний облік відпрацьованих годин.

Відповідальність за порушення законодавства про робочий час

Порушення законодавства про працю, зокрема щодо тривалості робочого часу, тягне за собою відповідальність відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України.

Зокрема, за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, інших виплат, передбачених законодавством про працю, або виплата їх не в повному обсязі передбачено накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності.

Практичні рекомендації щодо обліку робочого часу

Для забезпечення правильного обліку робочого часу роботодавцям рекомендується:

1. Розробити та затвердити правила внутрішнього трудового розпорядку, що регламентують режим роботи
2. Вести точний облік відпрацьованого часу кожним працівником
3. Впровадити автоматизовані системи обліку робочого часу, такі як тайм-трекер, що забезпечують точність та прозорість обліку
4. Своєчасно інформувати працівників про зміни у режимі роботи
5. Дотримуватися законодавчих обмежень щодо залучення окремих категорій працівників до роботи в надурочний час та нічний час

Важливо пам'ятати, що правильна організація обліку робочого часу не лише забезпечує дотримання законодавства, але й сприяє ефективності роботи підприємства та задоволеності працівників.

Чому норма тривалості робочого часу працівників важлива для бізнесу?

Норми тривалості робочого часу є важливим аспектом трудових відносин, що забезпечує баланс між інтересами роботодавця та захистом прав працівників. Законодавство України встановлює різні види тривалості робочого часу з урахуванням особливостей окремих категорій працівників та умов праці.

Використання сучасних систем обліку робочого часу, таких як Yaware Time Tracker, допомагає роботодавцям забезпечити точний облік відпрацьованого часу та дотримання законодавчих норм. Це особливо актуально при організації гнучкого режиму роботи, дистанційної роботи та в умовах воєнного стану, коли вимоги до обліку робочого часу змінюються.

Дотримання норм тривалості робочого часу є запорукою ефективної організації праці, збереження здоров'я працівників та уникнення відповідальності за порушення трудового законодавства.